Пострадянські ліві (PSL) – організація емігрантів з країн пострадянського простору. Ми об’єднуємо тих, хто прагне до докорінних соціалістичних змін на пострадянському просторі та бере участь у боротьбі за соціальну справедливість у країнах свого проживання.

Наші цінності – безкомпромісна боротьба з війною, експлуатацією людини людиною та всіма формами дискримінації, солідарність із лівими рухами по всьому світу й об’єднання навколо політичної програми, а не вузьких лівих ідентичностей. Ми відкриті для всіх, хто поділяє наші цілі та готовий до колективної боротьби.

Наш пріоритет – побудова сильної розгалуженої організації в еміграції, яка:

  • веде довгострокову роботу;
  • поєднує політичну освіту і залучає широку аудиторію;
  • прагне до активної ролі в політичній боротьбі разом із союзниками;
  • побудована на демократичних засадах;
  • поважає розмаїття думок у рамках програмних завдань;
  • розвиває колективи та осередки по всьому емігрантському простору.

Крім цього ми працюємо в таких напрямах як:

  • організація політичних кампаній і кампаній солідарності.
  • трудова і профспілкова боротьба мігрантів;
  • допомога і підтримка політичним в’язням, біженцям і мігрантам з пострадянського простору;
  • координація зусиль у напрямку встановлення демократичного миру в інтересах народів, а не правлячих класів.

Зустріч активістів PSL з депутатами La France Insoumise у Національній Асамблеї Франції

Наслідки війни в Україні дедалі глибше зачіпають широкі верстви населення – і з кожним новим тижнем стає дедалі очевиднішим: пропоновані сьогодні умови перемир’я не розв’язують корінних проблем. Це накладає особливу відповідальність на правозахисників і депутатів французького парламенту – пропонувати реальні рішення, здатні призвести до стійкого і справедливого миру в Європі.

12 березня українські та російські антивоєнні активісти зустрілися з депутатами La France Insoumise у будівлі Національної Асамблеї. У центрі обговорення – вплив затяжної війни на громадян обох країн, несправедливість репресій і мобілізації, а також необхідність зміни європейської політики щодо антивоєнного руху. Під час зустрічі було презентовано проєкт резолюції Національної Асамблеї із закликом до загальної політичної амністії – як у Росії, так і в Україні.

Президентка асоціації Solidarité FreeAzat Марія-Летіція Ґаррік і російський дезертир Олександр Стерлядніков докладно розповіли про репресії проти опозиціонерів, про тортури, арешти і принизливу процедуру виходу з війни для тих, хто відмовився вбивати.

Олексій Сахнін позначив зростаючі внутрішні суперечності прорежимного табору в Росії, викликані потенційною «угодою» між Путіним і Трампом. Він наголосив на необхідності широкої амністії та підтримки дезертирів як передумови для появи реальної альтернативи диктатурі всередині самої Росії.

Активіст PSL Андрій Коновалов заявив про масові та систематичні порушення прав людини під час мобілізації в Україні: викрадення чоловіків на вулицях, незаконне утримання з метою викупу, тортури, примус до служби та відправлення до штурмових бригад як покарання за публічну непокору. Ці практики, широко задокументовані українськими ЗМІ, залишаються безкарними – і при цьому ігноруються європейськими медіа та політичним істеблішментом. Активіст PSL Влад висловився із закликом до формування такої архітектури післявоєнних відносин, яка зможе гарантувати сталий мир, а не обмежитися формальним перемир’ям.

Було презентовано документ, що містить статистику, свідоцтва та конкретні вимоги, вироблені PSL у рамках коаліції «Мир Знизу».

Серед них:

  • підтримка опозиції, дезертирів і відмовників;
  • легалізація лівих і антивоєнних партій;
  • протидія ультраправим і військовим злочинам;
  • посилення гуманітарної та правової підтримки для антивоєнних українців, білорусів та росіян.

Депутатка LFI Софія Шикіру подякувала присутнім за важливу інформацію, що підкріплює їхню парламентську позицію: амністія та підтримка антивоєнних і опозиційних сил по обидва боки фронту – це не лише гуманістичний крок, а й єдиний шлях до реального громадянського примирення.

Зі свого боку ми хочемо наголосити: участь у парламентських слуханнях – це важливо, але недостатньо. Європейське суспільство і політики мають знати правду про те, що відбувається. А для цього антивоєнний рух зобов’язаний бути активним, гучним і сміливим. Нам потрібно не просто говорити – нам потрібно бути почутими. Медійний тиск, політична участь, вулична активність – усе це інструменти, за допомогою яких ми можемо змінити порядок денний. Тільки так у нас є шанс на мир із забезпеченням базових прав і свобод.